Українська література 9 КЛАС

ПІДСУМКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА 
термін виконання 17.05 до 23.00

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=814546




Четверте травня
Повторіть творчість Шевченка !!!
до10 травня пройдіть тестування (це контрольна робота)

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=574366



Тридцяте квітня 
Класна робота
"Інститутка". Антилюдська суть кріпосництва. Образи персонажів

Опрацюйте матеріал

В українську літературу Марія Олександрівна Вілінська ввійшла зі свої­ми "Народними оповіданнями" під псевдонімом Марко Вовчок. Ввійшла і зали­шилась там назавжди як співець волі і людинолюбства, як автор антикріпосницьких творів, в яких вона виразила свій протест проти нелюдсько­го, потворного устрою життя. Своєю літературною донею назвав молоду пись­менницю великий Кобзар, бо вона, продовжуючи його гуманістичні й волелюбні традиції, показала разючу правду життя селян у кріпосницькому суспільстві.

Ще з дитячих років, живучи у домі вітчима, майбутня письменниця прой­нялася огидою і ненавистю до жорстокого світу кріпосництва, насильства, зла, співчуттям до поневолених і скривджених. Ці почуття згодом вилились в "Народні оповідання", "Рассказы из народного русского быта", повість "Інститутка". Пером авторки водила ніжна любов до нещасних, але благород­них душею кріпаків, гнів до кріпосників, тих, хто привласнив собі право вер­шити людські долі, знущатися з інших.

Найповніше антигуманна суть кріпосництва, яка калічить душі поміщиків і завдає великого горя і страждань кріпакам, показана в повісті "Інститутка".

Антикріпосницька спрямованість повісті виявляється в її композиції, групуванні образів, народнопісенній мові. Життя, події, люди відображені в "Інститутці" через світосприймання Устини —дівчини-кріпачки, покоївки пан­ночки. Але голос Устини — це голос самого народу, який засуджує несправед­ливий соціальний лад, не хоче вже мовчки терпіти своє становище, протестує проти нього, прагне волі.

Між персонажами твору існує глибока прірва. По один її бік — поневолені, але високоморальні, душевно благородні кріпаки: Устина, Прокіп, Назар, Катря, бабуся, по другий — нікчемні, жорстокі кріпосники: інститутка, стара пані, пан, панство.

Назва повісті "Інститутка" говорить нам про те, що саме вихованку інституту шляхетних дівчат Марко Вовчок вважала головним персонажем повісті, саме її образом вона таврує "жестоких людей неситих" — поміщиків, розкриває хижацьку суть кріпацтва.         —

Зовні панночка дуже вродлива. Ось як сприймає її першу появу в маєтку Устина: "І що ж то за хороша з лиця була! І в кого вона така вродилася? Здається, і не змалювати такої кралі!" Та пройшло зовсім небагато часу, і врода панночки для дівчат-кріпачок потьмяніла, бо всі побачили, яка в неї мерзенна, зла душа. Авторка вже порівнює її з котом, якому "з люльки в вуса пихкають".

Істинна суть характеру освіченої панянки виявляється у ставленні до кріпаків. Вона деспотична, жорстокосердна, Зневажає працю, до дворових дівчат ставиться як до худоби чи до речей, що безроздільно належать тільки їй. Марко Вовчок майстерно показує, як, вдаривши спересердя кріпачку пер­ший раз, інститутка засоромилась і почервоніла. Але необмежена влада над людьми, що була основою кріпосницького ладу, уявлення про споконвічне право дворян на будь-яку сваволю, дуже швидко призвели до того, що знущання з кріпаків стали для панночки звичкою і навіть приносили насолоду. Кожен день били якусь з дівчат в домі старої пані, а коли інститутка, вийшовши заміж, стала повновладною господинею на хуторі свого чоловіка, то перетво рила життя селян у справжнє пекло. "Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи її. У двір жодна душа не навідувалась, а якщо комусь треба було у справах, то такий страх проймав, наче йому з пущі вихопитись од звіра лютого йдеться".

Аналіз твору

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйтеся до контрольної роботи за творчістю Шевченка, Гоголя. Контрольна робота буде в тестовій формі онлайн

Двадцять сьоме квітня

Класна робота

Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). "Інститутка".

Життя і творча діяльність. Марко Вовчок як перекладач. "Народні оповідання", продовження теми народного життя в повісті "Інститутка"

Перегляньте відео.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте С.293-295. Прочитайте повість "Інститутка"
Виконайте тести до22.00 29.04.20

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=621390





Двадцять третє квітня
Класна робота

Розвиток мовлення
Усна характеристика одного з героїв роману

Перегляньте відео. Складіть план усної характеристики одного із героїв роману  П. Куліша "Чорна рада". План запишіть у зошит.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Пройти тестування за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=131931

Коли за посиланням ви відкриєте тест, уведіть своє прізвище та і'мя та натисніть "Приєднатися"

БАЖАЮ УСПІХІВ.

Роботу треба виконати 25 квітня до 20.00

Шосте квітня

Класна робота

Пантелеймон Куліш – відомий письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач, автор підручників для школи, українського правопису. «Чорна рада».

ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман

Перегляньте відео

Складіть хронологічну таблицю життя і творчості Пантелеймона Куліша

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виписати в зошит терміни: роман, роман-хроніка, історичний роман

Шосте квітня

Класна робота

«Чорна рада» - перший україномовний історичний роман-хроніка. Походження його назви. Історична основа й авторська уява.

Опрацюйте матеріал підручника С.288-290

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати роман або переглянути кінофільм "Чорна рада"

Тринадцяте  квітня

Класна робота

«Чорна рада». Романтичність стилю. Динамічний інтригуючий сюжет

Перегляньте відео.

Опрацюйте матеріал

Пантелеймон Куліш. «Чорна Рада»: аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. 

ПАСПОРТ ТВОРУ 

Рід літератури «Чорна Рада»: епос. 

Жанр «Чорна Рада»: (перший) історичний роман-хроніка. 

Тема «Чорна Рада»: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни. 

Головна ідея «Чорна Рада»: викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність на­ціональної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної ор­ганізації українського суспільства є його національна еліта (культурна, осві­чена, здатна до мудрого державотворення). 

Історична основа «Чорна Рада»: події, що відбувалися в Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького почалася боротьба за гетьманську владу. Україну тоді роздирали різні соціальні пристрасті й політичні орієнтації, що й призвели до «чорної» ради 1663 року (на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»). Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цією метою вони зверталися по допомогу то до польської шляхти, то до тур­ків і татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинсь­кій раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася «чорна» рада, за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка покарано. Пишучи роман, письменник спирався на численні документи, наукові джере­ла, літописи, зокрема «Літопис Самовидця». У романі діють реальні історич­ні особи — Яким Сомко, Василь Золотаренко, Павло Тетеря, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.  

Головні герої «Чорна Рада»: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запо­розький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Чере­вань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік. 

Композиція «Чорна Рада»: роман складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна). 

Оригіналь­ним композиційним прийомом (стрижнем) у творі є романтичний образ до­роги, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка. 

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. 

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. 

Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею. Композиція роману насичена пригодницькими елементами. Зокрема це епі­зоди з викраденням Лесі, лицарський двобій, запорозькі суд і кара. 

Проблематика «Чорна Рада»:  незалежності України; патріотизму і зради; ролі державного діяча; ставлення влади до народу; боротьби добра і зла; батьків і дітей; кохання і подружнього щастя; людини і народної моралі; козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії; вірності обов’язку, козацької честі; цінності людського життя. 

«Чорна рада» є романтичним твором. Опоетизовуючи козацтво, П. Куліш у ній возвеличує непереможний його дух. Роман «Чорна рада» засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Матеріал для свого тво­ру він брав з багатьох джерел: друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам в архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історич­них пісень, переказів, легенд, казок про козаччину тощо. Події у творі відбуваються в добу так званої Руїни, після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирають різні політичні й соціальні орієн­тації, що призводять до «чорної» ради 1663 року.

                                       Риси романтизму

-         Зображення виняткових героїв у незвичайних ситуаціях, їх не –типовість.

-         Викриття й осуд вад соціально несправедливого устрою, протест проти гноблення людини людиною, відстоювання права кожного громадянина суспільства на особисту свободу, вільний розвиток – фізичний і духовний.

-         Основні герої - гетьман, козак – запорожець, кобзар, народний месник; порушення проблеми обов’язку  героя перед народом.

-         Інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів.

-         Емоційна напруженість у зображенні подій, ситуацій, обставин, характерів, інтенсивне використання гіпербол, символів, риторичних фігур, зокрема інверсії.

(Куліш  показує незвичайних , сміливих, гордих людей( Кирило Тур, Пугач). Зображує романтичні почуття закоханих, подолання ними всіх перешкод на шляху до омріяного щастя( Петро, Леся). У творі багата символіка( образи героїв, що сповідують різні ідеали, співи кобзаря) . Образ  Сомка  в романі сповнений романтизованого благородства. Його  наділено  характерними рисами українського полководця й державного діяча – тими рисами, якими наділив його народ в думах, піснях, легендах).

Виконайте завдання 6 на С.292.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконайте завдання 6, С.290

П'ятнадцяте  квітня

Класна робота

«Чорна рада». Непросте життя та романтичні пригоди головних героїв. загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарста, благородства, вірності почуттю та обов'язку. Оцінка роману Т. Шевченком

Опрацюйте матеріал

Т. Шевченко так писав:«Спасибі тобі, богу милий друже мій єдиний, за твої дуже добрі  подарунки і особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все – таки не скажу більш нічого, як спасибі». ( З листа до П. Куліша  від 5 грудня 1857 року)

 Характеристики,  проілюстровані цитатами  з  твору).

   Петро Шраменко та Леся як уособлення символу  незнищенності українців.

« Орел, а не козак!» (Василь Невольник про Петра с. 50)

Черевань, звертаючись до божого чоловіка: « Се той Шраменко, що переплив Случ під кулями? Їй – богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле! Пробравсь у лядський табір, убив хорунжого й корогов( прапор) його приніс до  гетьмана.» ( с. 61)

Він прямолінійний, відважний, але не мстивий, не злопам’ятний. Зневажає нікчемних і дріб’язкових людей.  Божий чоловік передбачив, що «Ні шабля, ні куля його не одоліє, - і вмре своєю смертю» ( с. 62).  Пам’ятає Петро  слова батька: «Нехай лучче поляже од шаблі і од кулі, аби за добре діло, за цілісність України, що ось розідрали надвоє».

«…умислив собі, після панотцевої  смерті, йти на Запорожжє да, поробивши власним коштом човни, з охочими козаками турецькі городи плюндрувати і жизнь свою по – лицарськи, на полі чи на морі, за християнську віру положити». ( с. 130)

 « Леся не спускала з його ( Петра) очей, а в тих очах сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами. Сподобавсь, видимо, козак дівчині» ( с. 61) «Леся щебетала, як ластівочка», « Іще не гаразд і весна розгулялась, іще й вишеньки в саду в Лесі не одцвілись, а вже Петро з Лесею  і в парі». ( с. 196)

  Черевань як  уособлення  щасливого хутірського  життя.

«  А що  нам, бгате, до Вкраїни? Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? Слава тобі, господи, буде з нас, поки нашого віку! Я. бувши б тобою, сидів би лучче дома та та їв би хліб – сіль з упокоєм, аніж мені битись на старість по далеких дорогах та сваритись з міщанами».

 ( Звертаючись до Шрама. с. 74)

« А Черевань мірковав про стьожку, що княгиня прислала: « Блакитна; чом же не червона? Козак звик червону стрічку в ковнірі ( те саме, що і  ко́мір —   смужка тканини, хутра, пришита на одязі до країв вирізу для шиї) носити, а се вже, мабуть, польська мода. Дармо, надінемо і польську: однаково вже тепер  на Вкраїні все почалось вестися по – лядськи.»  ( Перед приїздом на Чорну раду с. 163)

    Кирило Тур як втілення запорозької вольниці та козацького лицарства.

Кирило Тур – найколоритніший персонаж «Чорної ради». Образ оповитий романтикою запорізьких подвигів.  Змальований неоднозначно, нагадує героїв народних дум та історичних пісень. Відважний і великодушний, ладен віддати життя за бойове побратимство. Перед тим, як битися з Петром за Лесю, рятує  йому життя.( «Розігнавшись, скакнув Петро і якраз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним – хруп! Одколовсь, і вже козак похиливсь назад. Загув би якраз головою в саме провалля, да Кирило Тур прискочив і вхопив його за руку» с. 105) Приходить до ув’язненого Сомка, щоб ціною власного життя врятувати його. Це пристрасна, сильна натура.

 Божий чоловік як носій основної ідеї.

« Звався божим чоловіком сліпий старець - кобзар. Темний він був на очі, а ходив без поводиря;у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив з тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Іще ж  до того знав він лічити усякі болісті і замовляти усякі рани».   Лікує Кирила Тура, за це отримає гроші на викуп ще одного невільника.( «Мені усі ви рівні; я в ваші чвари та свари не мішаюсь» с. 120). Він не закликає до боротьби,а спонукає  до милосердя, доброти. « Не слід мені  встрявати до тієї заверюхи», «Наше діло богові  молитись, Спасителю хреститись». ( с. 59)

 « Мир нехай навчається добру, слухаючи, як оддавали жизнь за людське благо…» ( Прощаючись з Петром під час останньої зустрічі. с. 196)

 -З яким  героєм твору Шевченка можна порівняти божого чоловіка?( З Перебендею)

                             Перебендя, старий, сліпий,-

                             Хто його не знає?

                             Він усюди вештається

                             Та на кобзі грає…

                             Нема йому в світі хати;

                             Недоля жартує

                             Над старою головою,

                            А йому байдуже…(  «Перебендя»).

 Народ.

Намагаючись об’єктивно оцінити  характер українського народу, П. Куліш наголошує на тому, що вдача українців досить складна та суперечлива. З одного боку хоробрість, відвага, нехтування комфортними умовами життя, з іншого – підступність, неспроможність за улесливими словами Іванця побачити  наслідки своїх рішень( « Назбиралось люду незчисленна сила, і все то була сільська чернь мужики, що позіходились грабовати Ніжень, як пообіцяв їм Брюховецький»( с. 138). Лунали заклики :« Рушаймо панським добром ділитись!»  Потім поступово настає прозріння « Московська сторожа не пускає нашого брата в місто…» с. 173.) Зрозуміли, що їх  використано й одурено( « І чарки горілки не заробили»). Ні з чим рушили додому.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виконайте завдання 8, С.289